2009.12.09 / Щодо застосування податкового законодавства у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу, пару та гарячої води

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Л И С Т

15.10.2009 N 22618/7/23-4017/528

Щодо застосування податкового

законодавства у галузі виробництва

та розподілення електроенергії,

газу, пару та гарячої води

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула запит Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області <...> щодо застосування податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу, пару та гарячої води і повідомляє наступне.

1. Стосовно оподаткування операцій із списання дебіторської заборгованості населення повідомляємо, що згідно із пунктом 11.11 статті 11 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168) тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим методом. За касовим методом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону N 168 встановлено, що касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

У разі, коли платник податків списує дебіторську заборгованість населення за надані послуги, передбачені пунктом 11.11 статті 11 Закону N 168, та не вимагає компенсації їх вартості, такі послуги відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону N 334 вважаються безоплатно наданими.

Згідно із пунктом 1.4 статті 1 Закону N 168 до поставки товарів відносяться, зокрема, операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт), які є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону.

Отже, у платника податків, що списав дебіторську заборгованість за надані послуги, передбачені пунктом 11.11 статті 11 Закону N 168, нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ у тому періоді, в якому проведено списання такої заборгованості.

<...>

3. Щодо включення до складу валових витрат понаднормативних втрат води ДПА України повідомляє наступне.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Разом з цим підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону N 334 встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

В свою чергу пунктом 1.32 статті 1 Закону N 334 встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002 року N 2918-III технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування. Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 N 33 "Про затвердження Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.12.2004 за N 1557/10156).

Враховуючи викладене вище, суб'єкти господарювання можуть відносити до складу валових витрат лише ті документально підтверджені витрати, що пов'язані із постачанням води, яка безпосередньо реалізується (приймає участь у господарській діяльності, направленої на отримання доходу) із врахуванням дозволених обсягів втрат води.

Також ДПА України повідомляє, що уразі надходження інформації стосовно прийнятих судовими органами рішень із зазначених питань, відповідна інформація буде надана додатково.

Заступник Голови Н.І.Рубан