2010.03.17 / Ухвала від 7 жовтня 2009 року

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 7 жовтня 2009 року

(Витяг)

У серпні 2007 р. Комунальне підприємство "Жовкватеплоенерго" (далі - КП) звернулося до суду з позовом до Ц. про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, яка утворилася за період з листопада 2004 р. до квітня 2007 р., та станом на 1 серпня 2007 р. становила 2485 грн. 86 коп.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30 липня 2008 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 жовтня 2008 р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі КП просило ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що відповідач не користувався послугами КП з теплопостачання в спірний період, оскільки відключився від системи центрального опалення та обладнав квартиру автономним опаленням. До того ж договір про надання послуг із теплопостачання за період з 1 липня 2004 р. до 1 січня 2007 р. з відповідачем не укладався.

Погодитись із такими висновками судів не можна.

Судами встановлено, що відповідач - власник квартири будинку в м. Дублянах, самовільно, без дотримання відповідної процедури та дозволу, відключив від системи центрального опалення житло, яке обладнав автономним електричним опаленням.

Відповідно до п. 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, Державний комітет з питань житлово-комунального господарства своїм листом від 23 квітня 2003 р. щодо влаштування індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків раді Міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації роз'яснив, що відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за умови встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів або встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під'їздів будинку індивідуальних опалювальних приладів за наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під'їздів.

Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Що стосується процедури відключення, то, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач пояснив, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення викопується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника жилого будинку або уповноваженої їм особи, представника виконавця послуг та власника або наймача квартири. Після закінчення робіт складається акт про відключення, який подається відповідній комісії для затвердження і є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.

Проте суди, відмовляючи в задоволенні позову, тій обставині, що відповідач самовільно, без відповідного дозволу та дотримання відповідної процедури, відключився від мережі централізованого опалення, належної оцінки не дали.

За таких обставин ухвалені судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно ст. 338 ЦПК є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу КП задовольнила частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 липня 2008 р. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 жовтня 2008 р. скасувала, справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.