2010.05.13 / Про стягнення вартості використаної поза обліком електричної енергії

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИКОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 20 січня 2010 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Яреми А. Г., суддів: Левченка Є. Ф., Романюка Я. М., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до ОСОБА_6 про стягнення вартості використаної поза обліком електричної енергії за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Перевальського районного суду від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2009 року, встановила:

У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення вартості використаної поза обліком електричної енергії. Позивач зазначав, що ним надаються послуги з електропостачання відповідачу ОСОБА_6 21 грудня 2006 року працівниками Серговської філії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" було проведено перевірку приладу обліку спожитої електричної енергії у відповідача, під час якої встановлено факт підключення відповідачем електроприладів поза приладів обліку електроенергії. За результатами проведеної перевірки було складено відповідний акт, на підставі якого обчислено вартість спожитої відповідачем без обліку електроенергії, яка становить 2036 грн. 47 коп. За таких обставин позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Перевальського районного суду від 24 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2009 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до постанови суду у кримінальній справі, яка має преюдиційний характер, представники позивача під час проведення перевірки вчинили кримінально каране зловживання службовим становищем та кримінальна справа щодо них закрита за нереабілітуючими підставами, а тому складений ними акт та надані пояснення не є безспірними доказами використання відповідачем електричної енергії без обліку.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Постановою Перевальського районного суду від 25 квітня 2009 року встановлено, що 21 грудня 2006 року працівники ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, неналежно виконуючи свої обов'язки, не встановивши місця позаоблікового підключення відповідача до електромережі за допомогою схованої електропроводки та не встановивши матеріал, марку і переріз схованої електропроводки провели відключення будинку відповідача від електромережі з порушенням встановленого порядку. Такі дії працівників ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" судом кваліфіковано як службова недбалість по ч. 1 ст. 367 КК України та кримінальну справу щодо них закрито у зв'язку з примиренням винних з потерпілим.

Покладаючи в основу рішення зазначену постанову та вважаючи її преюдиційним доказом, суд разом з тим не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України підставою звільнення від доказування є вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, а не постанова суду про її закриття.

Крім того, судом не враховано, що встановлений рішенням суду у кримінальній справі факт відключення будинку відповідача від електромережі з порушенням встановленого порядку сам по собі не заперечує факту використання відповідачем електричної енергії поза обліком.

У зв'язку з цим суду слід було надати належну оцінку акту про порушення правил користування електроенергією для населення (а. с. 16) та показанням осіб, котрі його складали, які зводяться до того, що при огляді будинку відповідача було встановлено, що світло в будинку горіло, однак електролічильник його не обліковував. Після викручування ними запобіжників електролічильника світло в будинку погасло, однак споживання електроенергії в будинку всерівно було зафіксовано з допомогою вимірювальної штанги поза межами будинку. Ретельніше оглянувши будинок під сходами, які ведуть на другий поверх будинку, ними було виявлено вкручений в систему опалення будинку електричний тен, підключений схованим під штукатуркою електричним проводом до електромережі. Не дивлячись на те, що пробки в лічильнику були виключені, тен знаходився в робочому стані і батареї опалення залишалися гарячими.

Зазначені докази мають значення для правильного вирішення спору, а тому ухвалення судом рішення без їх належної оцінки у взаємному зв'язку та сукупності є передчасним.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити.

Рішення Перевальського районного суду від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.