Каталог товаров
Каталог компаний
Объявления
Новости
Статьи
Блоги
Консультации
Законы и нормативыВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
У лютому 2006 р. Х. звернувся до суду з позовом до Д. (за участю третіх осіб - виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міського відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області), про встановлення факту самочинного будівництва, усунення перешкоду користуванні квартирою шляхом знесення самочинної прибудови, а також відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позивач зазначав, що проживає у квартирі на першому поверсі багатоквартирного будинку. В цьому ж будинку також на першому поверсі проживає відповідачка Д., яка в серпні 2005 р. без дозволу Світловодської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міського відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Світловодської міської ради розпочала будівництво і виконала будівельні роботи зі спорудження прибудови до своєї квартири, відступивши при цьому від проекту та не маючи права на використання земельної ділянки прибудинкової території багатоквартирного будинку.
Позивач зазначав, що як співвласник багатоквартирного будинку він свого дозволу на прибудову не давав.
Оскільки такою самочинною прибудовою погіршується вид та оглядовість із вікон його квартири, а одна з кімнат стала надміру затемненою, Х. просив зобов'язати відповідачку знести прибудову. Крім того, через затемненість квартири в нього погіршився стан здоров'я, зокрема зору, що змусило його до проведення операції, витрати на яку склали 2173 грн. 28 коп., та завдало йому моральної шкоди у вигляді моральних і фізичних страждань, душевного дискомфорту, нервових стресів, незручності в користуванні своєю квартирою. У зв'язку з цим Х. також просив стягнути з відповідачки 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 11 вересня 2008 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2008 р., позов задоволено частково, ухвалено: визнати виконання будівельних робіт Д. з прибудови літнього приміщення до квартири у житловому будинку та використання з цією метою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку самочинним будівництвом; стягнути з Д. на користь Х. 300 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі Х. просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині відмови в задоволенні його позову та визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позову про знесення самочинної споруди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що вимагати знесення самочинної споруди має право лише відповідний орган місцевого самоврядування, а тому Х. є неналежним позивачем. Щодо вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, то позивачем не доведено причинного зв'язку між самочинним будівництвом відповідачкою прибудови до своєї квартири та пониженням його зору.
Однак із таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Звертаючись з позовом до суду, позивач фактично просив усунути перешкоди в користуванні його квартирою, які утворилися в результаті самочинного спорудження відповідачкою прибудови до своєї квартири.
Вирішуючи цю вимогу, суд керувався ст. 376 ЦК, яка регулює відносини, що виникають у зв'язку зі спорудженням будівлі чи споруди на земельній ділянці, не відведеній у встановленому законом порядку для цієї мети, або без належного дозволу, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Однак правовідносини, пов'язані зі створенням перешкоду здійсненні права користування своїм майном, регулюються ст. 391 ЦК, яка встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, суд неправильно визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Розглядаючи спір в межах заявлених Х. вимог, суду слід було перевірити його доводи про те, що через спорудження відповідачкою прибудови до своєї квартири погіршився вид та оглядовість із вікон його квартири, одна з кімнат стала надміру затемненою, а у разі підтвердження цього з'ясувати, чи не перевищує таке затемнення допустимих меж, чи такі перешкоди мають бути усунуті шляхом знесення прибудови, чи їх можливо усунути в інший спосіб, наприклад, шляхом її відповідної реконструкції.
Оскільки під час вирішення вимог про усунення перешкоду користуванні квартирою та відшкодування моральної шкоди судом допущено порушення норм процесуального права, то відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. У зв'язку з тим, що зазначені порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом, справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині вирішення вимоги про відшкодування майнової шкоди рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому в цій частині касаційну скаргу відповідно до ст. 337 ЦПК слід відхилити.
В решті судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК у касаційному порядку не перевіряються.
Керуючись пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 336, ст. 337, ч. 2 ст. 338, пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу Х. задовольнила частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 вересня 2008 р. у частині вирішення позовних вимог Х. до Д. про знесення самочинної споруди та відшкодування моральної шкоди, а також ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2008 р. щодо залишення зазначеної частини рішення без змін скасувала і справу в цій частині передала на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 вересня 2008 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2008 р. у частині вирішення позовної вимоги Х. до Д. про відшкодування майнової шкоди залишила без змін.